Геометричні фігури, які відображаються в традиційній вишивці Рівненського Полісся: за матеріалами майстрів Рокитнівщини, їх символіка

   

Геометричний орнамент — візерунок чи узор, утворений з ритмічно поєднаних геометричних елементів, стилізованих рослинних або тваринних мотивів. В такому орнаменті відображається складна система символіки навколишнього світу, магічно-захисна функція людини. Це цілісна енернергетична система.       Геометричний орнамент  будується з кіл, крапочок, хрестів, сварг, S-подібних елементів, трикутників, ліній, меандрів, спіралей, квадратів та ромбів тощо.  Дослідимо, які  геометричні  фігури  відображено  в  українській  вишивці Рівненського  Полісся. Вирізняється поліська вишивка розміреним ритмом лаконічного за абрисами мотиву. Найулюбленішими в поліщуків є лінійні орнаменти, що складаються з ромбів, у середину яких вміщено геометричні розетки різної конфігурації. У вишивці Полісся зберігається багато геометричних фігур, від яких віє таємничою силою легенд і вірувань наших пращурів. Значна кількість геометричних орнаментальних мотивів, які збереглися, мали в давнину магічний зміст. Вишивки були своєрідними оберегами від злих сил. Однак з часом їхня семантика забулася, втратилося первісне значення. Вишивки слугували тільки художнім оздобленням. Поліські орнаменти не мають деталізованої внутрішньої розробки мотивів, застосування водночас кількох технік виконання. Основне емоційне навантаження належить червоному кольорові, який відіграє важливу роль і подається без напівтонів. Чергування червоного узору й білого тла доповнює вишивку додатковою ритмічністю і красою. Поліські майстрині досягали у вишивці безконечних варіацій одних і тих самих мотивів. Геометричні орнаменти комбінуються в бордюри, що розміщуються вздовж осьової лінії. Найчастіше це ритмічний повтор одного й того ж мотиву. Вільний простір між ними заповнюється половинками інших елементів. Так, якщо бордюр складається з ромбів, то простір між ними заповнюють трикутники або половинки розеток, утворюючи чудові за своєю красою узори. Орнаменти вкривають суцільно все поле рукавів жіночих сорочок, широкою смугою — маніжки в чоловічих.

 Коло

   Первинне значення цієї фігури в українській вишивці пов’язане з культом сонця як символом життя, добра і благополуччя. Пізніше значення кола трансформувалося у більш абстрактне − вічність і безперервність буття. Вживання цього знака − своєрідне заклинання всіляких родинних і господарських статків. Ця фігура пов'язана з небесними світилами: Сонцем, Місяцем тощо. Для прадавніх українців Сонце було символом всевидящого божества, центру буття всесвіту, моральної чистоти та духовного світла. Сонце зародилося зі золотого яйця, тому головним атрибутом Великодня є яйце, що формується у червоний колір при живому вогні. На Великдень Сонце воскресає та цілий рік освітлює та зігріває Землю. У жертву Сонцю приносять коровай, він завжди має круглу форму та є символом плодючості. Він також є символом небесного весілля, в якому Сонце — наречена, а Місяць — молодий. Місяць у віруваннях пращурів є володарем царства зірок, він пробуджує на землі зерна життя, створюючи росу, яка рятує врожай від посухи. У жертву місяцю приносять вареники, начинка яких є символом продовження роду, а вареники з маком — символ зоряного неба. Місяць, як і людина, народжується, росте, помирає та відроджується знову. У Місяць закладено символ світлих богів — рівносторонній хрест, променями якого є чотири тижні місяця. На сьомий день Місяць змінює фазу, тому цей день є святим (Неділя). В орнаментах кола поєднують з квадратами, променями, восьмикутними зірками. Коло — символ єдності, цілісності, безкінечності. 

 Точка

        Точка часто трапляється в орнаментах української вишивки і як окремий елемент, і в поєднаннях з іншими елементами. Говорячи про символіку цього знака, слід згадати народні вислови з елементами «крапка» або «точка»: «поставити крапку» означає завершити, довести до кінця, «знати все до крапки» − вивчити досконально, з усіма подробицями, дуже добре, «точнісінько» − достеменно, достоту або «викапаний», «викапана» мати, тобто до крапки схожі на батьків, бо крапка – це й знак води: дощ накрапає, крапле, і знак крові, і знак зерна, загалом – символ найвагомішого і найбільш бажаного у житті.За допомогою крапок місткині вишивали Зорі, що є дітьми Сонця та Місяця. Це Ангели, котрі сидять на небі із запаленими свічками у руках. Кожна людина має свого Янгола-охоронця. 

Дві перехрещені прямі (хрест)

     Це давній сокральний символ, відомий з дохристиянських часів. Знак Сонця і вогню, за сакральним значенням — символ вічного життя та оберіг від темних сил. Дві перехрещені лінії символізують небесне та земне. Цей знак також є початком відліку для чотирьох напрямків всесвіту: Півночі, Півдня, Сходу і Заходу. Число 4 — це також хрест, написаний рукою без відриву. Хрест також є символом вогню, життя і Сонця.

Трикутник

   У вишивці - символ святої Трійці, вогню, прагнення до вдосконалення; міг символізувати воду, дощову хмару, богиню неба. Трикутник з основою внизу символізує вогонь і потяг до небесних сил. Трикутник з вершиною внизу символізує воду. Два такі трикутники при накладанні один на одного утворюють шестикутну зірку - символ людської душі. Символ вузької брами, що веде до вічного життя. Це символ єдності трьох світів: земного або явного, підземного або невидимого, небесного або духовного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря. Також матір, батько і дитина. Різновидом трикутника є тризуб, він символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь.

 Пряма лінія

      За допомогою прямої горизонтальної лінії майстрині зображали землю, горизонтальними хвилястими лініями описували воду, а вертикальними хвилястими — дощ. 

Ламана, крива лінія (меандр)

      Цей візерунок у вигляді ламаної або кривої лінії зі звивинами, є прадавнім орнаментом. Меандр є символом води, вічності, безкінечної зміни дня ніччю, зміни пори року. У буковинських та галицьких узорах зустрічаються половинки меандрів. Однією з різновидностей є бескінечник із заокругленими лініями, що схожий на хвильки річки. Меандрами зображали воду, що є символом морального та духовного очищення. Вода вважається святою, тому що діставалася від неба в дар землі для її живлення та плодючості. Вода змиває бруд, зцілює від недуг.

Прямокутник, квадрат

 Використовуються ці фігури  і як окремі самостійні візерунки, і як обрамлення для інших рушникових сюжетів. Що ж до символіки, то більшість дослідників сходяться на тому, що прямокутники і квадрати вказують на особливе сприйняття українцями символіки цифри 4: чотири сторони світу (південь, північ, захід, схід), чотиристороння орієнтація в просторі (право, ліво, позаду, спереду). Квадрат і хрест є символами цифри 4, а вона символізує землю, цілісніть, повноту та справедливість. Квадрат асоціює  чотири стани  доби: ранок, день, вечір та нічь; пори року; дитинство, юність, зрілість, старість.

Ромб

   Є улюбленим символом українців, в орнаменті він зустрічається найчастіше. Ромб перекреслений двома лініями на 4 ділянки — знак плодовитості та родючості. Іноді зовнішний контур ромба збагачений гострими зубцями, гачкоподібними елементами у вигляді кучерів та рогів, в середину ромба вписується восьмипелюсткова зірка або хрест, який поділяє ромб на 4 частини, символізуючи засіяне поле. Ромб − один з найбільш популярних знаків геометричної вишивки. Його можна побачити на численних зразках  доісторичного гончарства, на виробах з каменю, з кісток тварин, на прадавньому металі, звідки він і перейшов у шиття. Ромб майже завжди зображують в поєднанні з іншими геометричними знаками: хрестами, кутами, перехрещеними, зігнутими лініями. Часто трапляються ромби різного розміру (від більшого до меншого), які вміщуються один в одного. Розшифрувати ці знаки допомогло відкриття палеонтолога В.І. Бібікової, яка встановила, що подібний ромбічний узор відтворює «малюнок» кістки на зрізі бивня мамонта. Мабуть, не слід і говорити, яке значення мала ця тварина для наших пращурів. Незважаючи на те, що мамонтів нещадно вбивали, водночас ця тварина вважалася священною, адже давала людям засоби для існування (їжу, одяг і навіть матеріал для побудови житла).

  лінія

      Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов`язують із водою. Дослідники давньої символіки відзначають, що малюнок вертикально розташованих паралельних зигзагів позначав дощ, що падає зверху, а горизонтальні зигзагоподібні або прямі лінії могли символізувати небесну вологу. Фігура спіралі також означала плинність часу та циклічний рух сонячного диска. У спіралі наші предки бачили схематичне зображенням еволюцiї Всесвiту, його безкінечності. Навіть структура людського ДНК подібна до схеми цього орнаменту: адже у кожній клітині безперервно відбувається плин енергій життя. На давніх зразках зустрічався символ так званої трипільської спіралі – у вигляді кола чи півкола що поступово збільшується у діаметрі.