Симетрія - основа побудови орнаменту української вишивки. Які осі симетрії використовуються у традиційній вишивці Рівненського Полісся: за матеріалами майстрів Рокитнівщини

Види симетрії  відображені  в  орнаменті  української  вишивки

    Геометрична фігура симетрична, якщо існують перетворення, при яких її точки змінюють своє розташування на площині або в просторі, однак фігура накладається сама на себе. Якщо частини такої фігури накладаються на інші частини, то ці частини називають симетричними між собою. В залежності від типу перетворень розрізняють різні види симетрії. Поняття симетрії проходить через всю багатовікову історію людської творчості. Багато народів з давніх часів використовували слово „симетрія” в значенні „гармонія” та „врівноваженість”. Дійсно, в перекладі з грецької мови це слово означає „співрозмірність частин”, „правильне відношення чи розміщення”. В геометричних орнаментах всіх віків відображені  невичерпна фантазія і образність художників і майстрів, чия творчість була обмежена певними рамками, в межах яких обов’язково дотримувались принципів симетрії.

Геометричні фігури, які відображаються в традиційній вишивці Рівненського Полісся: за матеріалами майстрів Рокитнівщини, їх символіка

   

Геометричний орнамент — візерунок чи узор, утворений з ритмічно поєднаних геометричних елементів, стилізованих рослинних або тваринних мотивів. В такому орнаменті відображається складна система символіки навколишнього світу, магічно-захисна функція людини. Це цілісна енернергетична система.       Геометричний орнамент  будується з кіл, крапочок, хрестів, сварг, S-подібних елементів, трикутників, ліній, меандрів, спіралей, квадратів та ромбів тощо.  Дослідимо, які  геометричні  фігури  відображено  в  українській  вишивці Рівненського  Полісся. Вирізняється поліська вишивка розміреним ритмом лаконічного за абрисами мотиву. Найулюбленішими в поліщуків є лінійні орнаменти, що складаються з ромбів, у середину яких вміщено геометричні розетки різної конфігурації. У вишивці Полісся зберігається багато геометричних фігур, від яких віє таємничою силою легенд і вірувань наших пращурів. Значна кількість геометричних орнаментальних мотивів, які збереглися, мали в давнину магічний зміст. Вишивки були своєрідними оберегами від злих сил. Однак з часом їхня семантика забулася, втратилося первісне значення. Вишивки слугували тільки художнім оздобленням. Поліські орнаменти не мають деталізованої внутрішньої розробки мотивів, застосування водночас кількох технік виконання. Основне емоційне навантаження належить червоному кольорові, який відіграє важливу роль і подається без напівтонів. Чергування червоного узору й білого тла доповнює вишивку додатковою ритмічністю і красою. Поліські майстрині досягали у вишивці безконечних варіацій одних і тих самих мотивів. Геометричні орнаменти комбінуються в бордюри, що розміщуються вздовж осьової лінії. Найчастіше це ритмічний повтор одного й того ж мотиву. Вільний простір між ними заповнюється половинками інших елементів. Так, якщо бордюр складається з ромбів, то простір між ними заповнюють трикутники або половинки розеток, утворюючи чудові за своєю красою узори. Орнаменти вкривають суцільно все поле рукавів жіночих сорочок, широкою смугою — маніжки в чоловічих.